23 січня 1947 року в Жуківському лісі на Бережанщині обірвалися життя чотирьох незламних борців українського визвольного руху. В нерівному бою з московськими окупантами загинули Микола Арсенич (Михайло, Арсен, Березовський, Григір, Дем’ян, Максим, Микола) — засновник військової контррозвідки ОУН та єдиний генерал безпеки УПА, його дружина, охоронець і зв’язкова Центрального Проводу ОУН та Романа Шухевича Марія Римик (Наталка, Маруся, Марія).
Через надзвичайно високий рівень конспірації відомості про Марію Римик тривалий час були майже недоступними. Вона належала до найвужчого кола довірених осіб Проводу та підтримувала конспіративні зв’язки з Головою СБ ОУН Миколою Арсеничем і крайовим референтом СБ ОУН Григорієм Пришляком.
У виданні «Чортківська округа. Історико-мемуарний збірник. Чортків, Копичинці, Борщів, Заліщики», виданому ветеранами підпілля в еміграції, Марію Римик офіційно вшановано як одну з колишніх учениць Чортківської гімназії, які «загинули як воїни УПА в нерівних боях проти московського окупанта».
Микола Арсенич мав авторитет одного з найуспішніших конспіраторів ОУН. Саме під його керівництвом почалося створення та розбудова ефективної мережі територіальних органів СБ ОУН, а також розробка й удосконалення форм і методів розвідувальної та контррозвідувальної роботи.
Завдяки Арсеничу СБ ОУН перетворилася на ключовий інструмент збереження українського визвольного руху та залишалася боєздатною навіть у період масштабних ворожих операцій. Її мережа мала чітку побудову й діяла практично незалежно від інших ланок підпілля, здійснюючи контррозвідувальне забезпечення конспіративних каналів зв’язку.
У 1946 році рішенням УГВР Миколу Арсенича нагороджено Золотим Хрестом Заслуги УПА.